Study with the several resources on Docsity
Earn points by helping other students or get them with a premium plan
Prepare for your exams
Study with the several resources on Docsity
Earn points to download
Earn points by helping other students or get them with a premium plan
Community
Ask the community for help and clear up your study doubts
Discover the best universities in your country according to Docsity users
Free resources
Download our free guides on studying techniques, anxiety management strategies, and thesis advice from Docsity tutors
instrument method of medicine
Typology: Lecture notes
1 / 143
This page cannot be seen from the preview
Don't miss anything!
ББК 53.6 я ТМ - 54
Затверджено Вченою радою Запорізького державного медичного університету та рекомендовано для використання в освітньому процесі (протокол №5 від 24.05.2018 р.)
Укладачі: Туманська Н. В. – кандидат медичних наук, доцент, доцент кафедри урології, променевої діагностики і терапії Запорізького державного медичного університету. Нордіо О.Г. – асистент кафедри урології, променевої діагностики і терапії Запорізького державного медичного університету. Кічангіна Т.М. – асистент кафедри урології, променевої діагностики і терапії Запорізького державного медичного університету.
Рецензенти:
Почерняєва В.Ф. – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри онкології та радіології з радіаційною медициною ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України.
Стусь В.П. – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри урології, ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України».
Методи променевої діагностики : навчальний посібник для студентів / уклад. Н. В. Туманська, О.Г.Нордіо, Т.М.Кічангіна. – Запоріжжя : [ЗДМУ],
У навчальному посібнику представлені історія розвитку сучасних методів променевої діагностики, фізичні основи кожного з методів променевої діагностики, принципи отримання зображення при всіх методах променевого дослідження, показання до застосування різних методів візуалізації, методики променевого дослідження різних органів і систем. В кінці кожного розділу пропонуються тестові та контрольні питання. Цей навчальний посібник призначений для студентів медичних ВНЗів.
Останнім часом значний прогрес у діагностиці та своєчасному лікуванні багатьох захворювань пов'язаний з впровадженням у медичну практику методів візуалізації, що дозволяють одержувати зображення внутрішньої структури та функціонування практично всіх органів і навіть тканин людського організму без інвазивного втручання. В даний час променева діагностика - основна діагностична дисципліна клінічної медицини. Сучасна променева діагностика являє собою комплекс основного рентгенологічного методу та нові візуалізуючі діагностичні технології, які активно розвиваються. Сьогодні рутинне рентгенівське дослідження переходить на цифрові методи отримання зображень. З впровадженням комп'ютерних технологій з'явилася та бурхливо вдосконалюється комп'ютерна томографія (КТ). Були відкриті методи візуалізації, які не використовують в своїй основі іонізуюче випромінювання. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) у багатьох клінічних ситуаціях дає лікареві вирішальну діагностичну інформацію. Ультразвуковий метод дослідження (УЗД), у зв'язку з неінвазивністю і безболісністю, простотою та доступністю, відсутністю променевого навантаження та відмінною візуалізацією багатьох органів, став лідером скринінгової діагностики. Не втратили своєї актуальності і радіонуклідні методи, які поповнилися новітнім унікальним методом - позитронно- емісійною томографією (ПЕТ), що дозволяє не тільки отримувати зображення, а й вивчати функцію та метаболізм внутрішніх органів. ПЕТ вирішує питання діагностики захворювання на початковому етапі, до того, як воно може бути виявлене за допомогою УЗД, КТ, МРТ, і до появи клінічних проявів. Винайдено комбіновані апарати, що поєднують різні методи візуалізації: радіоізотопні та КТ, що підвищують рівень отримання діагностичної інформації. На перетині променевої діагностики та хірургії
клінічного випадку вимагає використання різних променевих методик та їх поєднання. У зв'язку з цими різноманітними аспектами перед студентами вищих медичних навчальних закладів, які вивчають променеву діагностику, стоять важливі завдання. Перш за все, це вивчення принципів генерації та фізичних характеристик рентгенівських променів, ультразвукових хвиль, явищ ядерно- магнітного резонансу та фізико-біологічних характеристик різних радіонуклідів, механізму біологічної дії іонізуючих та неіонізуючих видів випромінювань. Матеріали навчального посібника допоможуть зрозуміти принципи отримання інформації за допомогою рентгенологічних, радіоізотопних, ультразвукових методів дослідження, магнітно-резонансної томографії та контрастних методик дослідження. Викладені основи нормальної променевої анатомії та променеві ознаки патологічних процесів дозволять навчитися аналізувати променеві зображення та порівнювати їх з даними клінічних, лабораторних та інших обстежень. Для ефективного використання кожного з безлічі сучасних методів променевого дослідження в діагностиці конкретного захворювання майбутньому лікарю необхідно визначити призначення цих методів дослідження, показання та протипоказання до них і навчитися вибирати оптимальний для певної клінічної ситуації. При цьому, для отримання максимально швидкого й ефективного діагностичного результату, слід враховувати здатність методу забезпечити лікаря найбільш повною інформацією про морфологічний і функціональний стан різних органів, біологічну дію випромінювань, що застосовуються при цьому методі, а також доступність й економічність.
Інтервенційна радіологія включає виконання діагностичних і лікувальних малоінвазивних хірургічних втручань із застосуванням променевих діагностичних досліджень.
1.1. Біологічна дія випромінювань. Всі випромінювання, як неіонізуючі, так й іонізуючі, характеризуються біологічною дією, оскільки здатні викликати зміни в живих організмах. Однак енергія ультразвукових хвиль й електромагнітних коливань, що використовуються в діагностиці, значно нижче енергії, яка супроводжується механічною і хімічною реакцією тканин. До теперішнього часу шкідливих впливів ультразвуку, стабільного магнітного поля і високочастотних радіохвиль на організм біологічних істот, у тому числі й людини, не зареєстровано, тому їх вважають практично нешкідливими, але питання про їх біологічну дію продовжує вивчатися. Біологічна дія іонізуючих випромінювань відома з кінця XIX століття, коли в 1895 р. німецький фізик К.В. Рентген відкрив новий вид невидимого випромінювання, здатного проникати в глибину тканин та клітин, а в 1896 р. А. Беккерель встановив, що уран здатний випускати промені, за властивостями схожі на відкриті Рентгеном. Незнання шкідливих властивостей іонізуючих випромінювань призвело до ураження десятків та сотень людей. У 1895 р. асистент Рентгена Вільям Грубе отримав
радіаційний опік рук. Сильний вплив випромінювань радію випробував сам Анрі Беккерель. Пробірка з радієм, що знаходилася в кишені жилета Анрі Беккереля, викликала почервоніння шкіри живота з подальшою появою виразок. У дії іонізуючих випромінювань на біологічний об'єкт виділяють кілька стадій:
(правило Бергоньє-Трибондо). Найбільш радіочутливим в організмі є тканини, що містять малодиференційовані клітини, які активно розмножуються. За ступенем радіочутливості, від найбільш радіочутливих до найбільш радіорезистентних, тканини організму розташовуються таким чином:
Рентгенологічне дослідження - метод променевої діагностики, при якому для отримання діагностичних зображень використовують рентгенівські промені. 2.1. Історія відкриття рентгенівських променів. Людство знайоме з рентгенівськими променями, названими на честь вченого, який відкрив їх, з кінця XIX століття. 8 листопада 1895 професор фізики Вюрцбурзького університету Вільгельм Конрад Рентген (1845-1923), будучи активним фізиком-експериментатором, вивчаючи у своїй лабораторії роботу електровакумної (катодної) трубки, помітив, що при подачі струму високої напруги на її електроди з'являється зеленувате світіння, яке знаходилося на значній відстані від люмінесціюючої речовини - платиносинеродистого барію (мал.1).
Мал.1. Вільгельм Конрад Рентген
засідання Фізико-медичного товариства Вюрцбурга». 23 січня 1896 р. В.К. Рентген виклав свою роботу в доповіді на засіданні Фізико-математичного товариства Вюрцбурга. Це відкриття справило світову сенсацію. В суспільстві навіть ходили чутки, що за допомогою нових променів можна отримати не тільки зображення органів людини, але й читати її думки. Відкритий В.К. Рентгеном новий вид випромінювання назвали Х-променями. Рентген першим серед фізиків в 1901 р. за своє відкриття був удостоєний Нобелівської премієї, яка була вручена йому в 1909 р. Рішенням міжнародного з'їзду з рентгенології в 1906 р. Х-промені названі рентгенівськими. Так народилася нова медична спеціальність - променева діагностика. 2.2. Властивості рентгенівських променів Рентгенівські промені мають такi властивостi: проникають крiзь непрозорi тiла; зумовлюють свiтiння деяких хiмiчних з’сднань; розкладають галоїднi з’еднання срiбла; змiнюють електропровiднiсть напiвпровiдникових пластин; утворюють іони. Цi властивостi широко використовуються при одержаннi медичного зображення. Рентгенiвськi променi виникають в рентгенiвськiй трубцi, яка являє собою скляний балон з великим ступенем вакууму всерединi нього. В порожнинi трубки знаходяться два електроди: катод та анод. На катодi виникають електрони, якi прискорюються в просторi мiж катодом та анодом. Прискоренi електроди гальмуються на анодi ,в зв’язку з чим виникають рентгенiвськi променi. Рентгенiвська трубка е складовою частиною апарата, що має штатив, на якому утримується рентгенiвська трубка, є мiсце для розмiщення хворого, є
трансформатор, який постачає в апарат струм високої та низької напруги, пульт керування, екранно-з′йомний пристрiй. Рентгенологічний метод дослiдження - це спосiб вивчення будови i функцiї рiзних органiв, що базується на кiлькiсному i якiсному аналiзi пучка рентгенiвських променiв, якi проникли крiзь тiло людини.
2.3. Формування рентгенівського зображення Принципова схема одержання зображення складається з:
Аналогові рентгенівські зображення отримують за допомогою методів класичної рентгенодіагностики (рентгенографії, рентгеноскопії, флюорографії)
Мал.4. Аналогова сонограма печінки (фото сонограми, зробленої на термопапірі). Цифрове зображення отримують за допомогою комп'ютера. Ці зображення одержані при комп'ютерній та магнітно-резонансній томографії, ультразвуковому скануванні, цифровій рентгенографії (мал.5,6,7).
Мал.5. Цифрова сонограма печінки.
До них вiдносяться дигiтальна рентгенографiя та рентгеноскопiя, флюорографiя та в iдеозапис за допомогою електронно-оптичного перетворювача.
Мал.6. Цифрова комп’ютерна томограма (метастази в печінці).
Мал.7. Цифрова ангіограма ниркових артерій.
